Пройшов тиждень в Арамболі і знову в дорогу. Ми не збирались в ГОА. Думали стандартне місце для туризму, заїжджене та нудне. Потрапили сюди за інерцією із Гокарни, де теж царює релакс. Про нього ще буде багато розмов, чи фото.
Арамболь не дає помітити плин часу. Тут лінивий пляжний відпочинок перетікає в прогулянки джунглями, посиденьками в нових кафе і довгими розмовами із новими знайомими.
Одного ранку ми відправились на пошуки баньяну у джунглях недалеко від Sveet Lake, а знайшли притулок місцевого Баби та бекпекерів.
Під деревом спав Баба Джі – місцевий садху.
Поряд вмивався хлопець, якого звуть Макс. Він з Сибіру. Живе деякий час в лісі, переміщається Індією і на довго ніде не затримується. Декілька років тому у нього стались зміни і він вибрав кочовий спосіб життя.
Ввечері всі йдуть на захід сонця. І це не просто споглядання пейзажів. Це дійство – центр життя: ярмарок всякого можливого і неможливого хенд-мейду, жива музика, вистави жонглерів, акробатів, гадання магів, ханг драми…
Головне це люди, які отримують задоволення від того, що роблять, де вони зараз і те хто поряд.
Складається враження, що ми приїхали в російську республіку ГОА, бо 90% говорить російською. Зустрічаються українці, білоруси, турки, іспанці, австралійці та дуже багато росіян. Більша частина вивісок і оголошень, в кращому випадку, двома мовами. В магазинах індійські продавці звертаються російською. Але то таке…
Арамболь – приємне містечко, де можна знайти все для комфортного життя. Житло – від 300 рупій, кімната дабл – 400, кімнати із кухнею від – 500. Оренда скутера, який тут найпопулярніший засіб пересування, від 250 рупій.
Вибір їжі в ГОА найбільший із усіх місць, що ми відвідали. Усе дуже смачно. Нам смакували тібетські момо – пельмені із різними начинками у Bees Knees, випічка у German bakery, monsoon cake в Double Dutch.
В останній день ми купили 4 краби за 1 доллар – це було наше нове гастрономічне відкриття.
ГОА, має свій настрій, мабуть саме це манить сюди туристів, артистів, бекпекерів. Тут приємно перевести дух і з новими силами відправитися далі. Ми – у Хампі.
Найдешевші квитки ми шукаємо тут:
Эм, просветите, пожалуйста, что такое ханг драмы?
Такие милые крабики, как красивые сувениры, не живые… верю, что были вкусные, но как вы смогли их съесть? О_о…на них же только смотреть и любоваться хочется )) особенно на голубенького ))
Спрашивали садху чем он наполняет свои дни?
Говорят, если тебе не нравится место где ты находишься, смени его, ты же не дерево. Зачастую люди уезжают не столько от места, сколько от окружения, подальше, чтобы начать новую жизнь, но однажды уже живя на новом месте всё же начинают искать глазами знакомые лица, и когда они их замечают радость в разы сильнее и не всегда это лица новых друзей или близких людей, порой это просто знакомые лица. Свято место не пустует, от чего-то отказываешься, что-то приобретаешь взамен ))
Ханг драми – це такі барабани із металу, видають космічний звук, мають форму літаючих тарілок)
Крабики милі, але вже не живі. Ми такі живодьори, що змогли їх зварити, хоча вегетаріанців поважаємо)
Садху був спросоння і ще нічого не говорив.
Не, вы не живодёры, вы же купили уже неживых крабиков )) и ели вы их тоже не живьём ))
Благодаря вам узнала, что такое ханг драмы, в ютубе посмотрела и послушала, и вправду тарелка, издающая космические звуки, можно в транс входить под эту музыку!