Закінчився перший етап подорожі Південною Індією тривалістю у 110 днів. Ми пройшли шлях від спонтанного рішення про зимівлю у Південно-Східній Азії до реалізації задуманого. За цей час ми зустріли багато нових людей, отримали унікальний досвід та море емоцій, час підводити підсумки.

Індія у враженнях:

Ми дивувалися індійським звичкам, дратувалися від настирливості продавців, раділи новим знайомствам, розчаровувалися обіцянкам, багато посміхались незнайомим.

Ми звикли десятки разів на день мити руки, пітніти під спекотним сонцем, багато разів пакувати і перепаковувати рюкзаки. Випробували усі види транспорту, медичне страхування, відкрили для себе індійську кухню.

Ми побачили як купаються індійські слони, ростуть кокоси, банани, рис, чай, кава, роблять унікальні дзеркала, продають мішками перець чилі, святкують храмові фестивалі, вулицями гуляють корови.

Ми вперше зустріли Новий Рік під прикрашеними пальмами, При +35°C спостерігали за спаленням Санта Клауса, Різдво святкували двічі, знімалися в індійському кіно, були на персоналій для нас виставі театру Катхакалі, навчились керувати скутером на дорогах Азії із лівостороннім рухом, пили чай із буддистським монахом.

DSC_5526

Підсумки у цифрах:

  • Проїхали по периметру орієнтовно 2700 км;
  • Відвідали 16 міст;
  • Підіймалися на висоту до 2100 м;
  • Спробували 7 нових фруктів і 5 видів бананів;
  • Купалися на 6 пляжах;
  • Жили у 18 оселях;
  • Витратили $680 на місяць, або $22 на добу;
  • Завантажили 400 нових фотографій на стоки;
  • 4 рази жили через Cauchserfing’у;

Скільки коштує життя в Індії

Наш бюджет ми перевищили. Планували $600 на місяць на двох, витратили $680, тобто $21,8 на день. Мали незаплановані витрати на здоров’я і різні спокуси.

Vytraty

Як харчувалися в Індії

У Кочі ми шукали житло із кухнею, бо збиралися самостійно готувати. За газ часто просять доплатити. Два місяці ми регулярно готували, купували овочі, яких тут дуже багато, фрукти, яйця, молоко, інколи свіжу морську рибу і суперсвіжу курку (то вже окрема історія). Це дозволяло достатньо економити.

2_meal

Під час мандрівок найчастіше ми харчуємось частково самостійно, а на вечерю ходимо до якогось закладу харчування. Виходить досить економно і зручно, навіть якщо нема кухні.

На сніданок можна залити кип’ятком вівсяні пластівці із бананами і маслом Gee. Кип’яток можна завжди попросити в гесті, ми також маємо кип’ятильник. Із дому найчастіше виходимо в 6-7 ранку. В цей час більшість кафе закриті.

О 10-11 годині завжди можна випити чаю на вулиці (тут він завжди чорний міцний із молоком). Ціна за 1 стакан – 10 рупій. В таких місцях ми часто беремо пароту – схоже на слоєну булочку.

На обід інколи робимо овочевий салат із авокадо та сиром панір, купляємо чапаті – зерновий нездобний млинець. Виходить смачно. Другий варіант: банани (можна й інші фрукти) із curd milk (кисломолочний йогурт, який в різних штатах можуть називати як «кард», «керд», «кирд», «курд»).

3_place

Улюблений наш заклад – Indian Coffee House. Мережа велика по всій Індії, в основному, у великих містах. Тут хороший асортимент, середній чек на двох 150 рупій ($2,5). Із їхнього меню нам подобається set coffee (чайничок кави із молоком), cold coffee, tomato omlet, scrambled eggs, gee dosa, kerala parota, veg biriyani rise. Більшість цих страв не гострі.

Житло

Середня ціна, за яку ми орендували двомісну кімнату, в різних містах 500 рупій ($7,5). За ці гроші можна знайти кімнату із душем і туалетом, інколи із кухнею, або сніданком. Найдорожче житло було в Муннарі – 800 рупій, бо ми поїхали перед Різдвом в туристичний регіон, де не дуже велика конкуренція.

Shanti Guest House

Shanti Guest House

У гірських районах краще орендувати житло із гарячою водою. В усіх інших – це не обов’язково, бо за день вода добре прогрівається в ємностях на дахах, від чого відчуваєш прохолоду після миття.

Ціну ми моніторили на [tp_link hotel_id=”locationId=25783″ text_link=”різних сайтах” check_in=1 check_out=12 type=2], дивилися де більше хоум стеїв, які обирали на місці.

Дуже важливо торгуватися

У нас зазвичай тактика «хорошого і поганого поліцейського». Один з нас хоче орендувати, а інший каже, що це дорого та йде. Найчастіше власники погоджуються знизити ціну навіть вдвічі. Інколи, перед вихідними, не торгуються. Перший раз назвати ціну за кімнату просять вас, тому краще не казати те, що ви можете платити, а трохи нижче.

Транспорт

В кожному місті є багато автобусів, але важко розібратися куди вони їдуть, бо назви місцевою мовою. Ми стараємось наперед прочитати в Інтернеті як добратися, або проконсультуватися у знайомих. На зупинках (головне стати в правильному напрямку) просимо місцевих прочитати табличку і уточнюємо у кондуктора.

У Майсурі і в деяких інших містах є автобуси із номерами і електронним табло англійською мовою. Такі автобуси кондиціоновані, але коштують трохи дорожче.

4_transport

Прості автобуси завжди розмальовані, мають гучну музику, вікна без скла. В час пік набирають дуже багато пасажирів і можуть тягнутися на вузьких дорогах

Рух на дорогах часто хаотичний. У перший час за їздою страшно спостерігати. Схоже, що існує правило: «хто більший, той їде перший». На диво ми бачили дуже мало аварій.

На великі відстані зручно їхати потягом. Напрямки, ціну і наявність квитків можна перевірити на сайті залізниці. Купляти квитки можна в будь-якій касі на вокзалі. За годину до відправлення потяга продаються квитки тільки в дженерал клас. Вдень можна сісти в інший клас і доплатити контролеру.

Про наш досвід проїзду в дженерал класі ми писали тут.

На нічні потяги треба брати квиток із зарезервованим місцем. Ми їздили в другому класі – наш плацкарт. Постіль тут не видають, тому краще мати легкий спальник, або покривало. Вночі вікна закривають, але, буває, що дме від вентилятора, чи сусіднього купе.

DSC_5357

В одному купе 6 полиць. Вдень середню – складають і їдуть сидячі. Є правило, що після 8 години ранку треба дати місце для сидіння, а спати можна тільки на верхніх полицях.

В потязі є вагон де готують їжу, потім її носять і продають працівники. Ми пробували дещо, можна їсти, пити чай, чи каву. Є різні снеки. Проїзд через усю країну займає 2-3 доби.

Потяги часто запізнюються, бо в Індії в багатьох місцях одна колія і доводиться пропускати зустрічні.

Здоров’я

Цей пункт витрат краще планувати заздалегідь, якщо ви часто хворієте. Найчастіше можна застудитися через протяги.

На довгу поїздку краще робити страховку. Не завжди страхова компанія оплачує лікування за вас і це краще уточнити наперед. У більшості випадків ви оплачуєте всі витрати. По-приїзду вам їх можливо компенсують, якщо це визнають страховим випадком і у вас є відповідні документи.

DSC_6178

Якщо не хочете платити самі, то треба знайти страхову, яка має таку асистуючу компанію, у якої багато договорів у країні вашого перебування.

Ми декілька раз зверталися у лікарню. Є різний рівень закладів і лікарів. Зазвичай пропонують пройти всі аналізи, тоді визначають діагноз. Ліки в аптеках дешевші ніж в Україні, мають інші назви.

Інші витрати

У цей пункт увійшли витрати на зв’язок та різні покупки.

Ми придбали два стартові пакети, інколи підключали мобільний Інтернет. Два місяці користувалися USB/WiFi роутером MTS. На місяць 24 гб даних 3G коштували 999 рупій ($15) і роутер купили за 1200 рупуй ($18). Якість зв’язку середня.

DSC_6479

Покупки – це не обов’язкова стаття витрат, але трапляється. Ми придбали босоніжки, футболки, штани. Одяг в основному котоновий. Швидко линяє, але коштує недорого. Футболка в середньому коштує 5$. В торгових центрах є брендовий одяг з усього світу.

Що ми брали у подорож написано тут 

Корисним виявився павер-бенк (мобільний зарядний пристрій), кип’ятильник, ніж і похідний посуд, компактний міський рюкзак, баф, рушник, тоненький спальник (600 г) та теплі флісові кофти. Зайві речі: джинси з яких вийшли непогані шорти, теплі шкарпетки, миючі засоби (тут великий вибір, нижчі ціни і хочеться спробувати нове).

пропонуємо співпрацю

Перші 2 місяці ми обрали зручний для нас стиль travelliving, тобто поєднання спокійного життя з недовготривалими мандрівками. Для нас це було правильним рішенням. За цей час ми звикли до нової країни, навчились планувати свій бюджет, освоїлись із транспортом, їжею, акліматизувалися, доробили і завантажили старі фотозйомки на стоки, спланували та відзняли нові.

Останні півтора місяці – активно пересувалися, бо відчули, що ще дуже багато небаченого і невідзнятого. Наперед спланували тільки деякі основні пункти і дату відльоту в Малайзію, решта – спонтанно.

Наші улюблені місця у Південній Індії:
  1. Муннар
  2. Хампі
  3. Кочі
14 березня ми приземляємося у новій країні – Малайзії на 16 днів. Продовжуємо наш шлях. Готові до нових вражень, пригод, знайомств і прекрасних краєвидів. Познайомимося із першим азійським мегаполісом – Куала Лумпуром.

За нашою мандрівкою та новинами слідкуйте у Facebook і ВКонтакте, фотографії у Instagram.

Про автора

Нінель

Творець яскравих фотоспогадів, тревелблогер

1 коментар

  • Вижу, Дима посещал местного парикмахера, неужели визит банальным вышел и без приключений?