Сьогодні про аюрведичні ліки, що дійсно допомагають, життя сільської сім’ї з власним храмом, фестивалі зі слонами, найменші банани, що доводилось нам бачити, та храм змій.
Аюрведа: перший досвід лікування в Індії
Аюрведа – традиційна медицина Південної Азії, що згадувалася ще 3-4 тис. років тому у Ведах, використовує корисні властивості рослин, фізіопроцедури та збалансоване харчування.
Для поїздки ми уважно збирали аптечку, але застрахуватися від усього неможливо. Найчастіше, мабуть, трапляються застудні захворювання через зміну клімату, любов індійців до кондиціонерів, вентиляторів, відсутність вікон у деяких місцевих автобусів. За перший тиждень ми теж підхопили застуду, випили свої ліки.
Вирішили піти в аюрведичну аптеку, хоча звичайні тут теж є, але від нас трохи далеко. На полицях було повно мікстур із невідомими нам назвами. Виявляється, тут обов’язкова консультація лікаря. Він непогано говорив англійською. Виписав мікстуру і 2 види таблеток, сказав що за 5 днів допоможе. На вигляд таблетки схожі на спресовані трави, а мікстура темна, має трав’яний сильний смак. За перший день Діма відчув значне полегшення, і через день не приймав ліків. Через тиждень вже я почала лікуватися диво-травами.
Вразили нас універсальні краплі для очей, які дуже швидко допомогли від коньюктивіту і зняли свербіж, порівняно з вітчизняними, від яких за місяць майже не було ефекту. Аюрведичні краплі «EYEplus», виготовлені в одній офтальмологічній лікарні Керали. Користувачі індійських форумів писали про хороший ефект від подібних.
Чого не брати в Індію:
- миючі засоби для тіла;
- косметика;
Нас вразив вибір кремів, гелів, лосьйонів, мила на оліях від індійських виробників. Думаю, що не варто брати шампуні, гелі, креми, бо тут захочеться це все спробувати. У складі натуральні олійки і відвари трав. Для росту волосся рекомендують кокосову олію, яку я ще колись купляла в Україні – тут значно дешевше.
Сільський вікенд
Минулі вихідні ми провели у селі. Про відвідування дзеркальних майстрів ми писали у статті: «Дивовижні металеві дзеркала із Аранмула» – це нам сподобалась найбільше.
Ми потрапили в гості до індійської сім’ї, яка має власний храм, вирощує банани, кокоси та усі можливі тропічні плоди. У будинку має швидкісний Інтернет, генератор електроенергії, гарячу воду, що буває тут рідко. Ось таке життя в Кералі.
Нас вразили якісні дороги, проте вузькі. Як завжди, ніхто не дотримується правил – через це 150 км ми їхали більше 3 годин.
Дорогою ми заїхали в Храм Змій (Mannarasala Sree Nagaraja), щоб мама нашого нового знайомого (Shobana) провела пуджу (релігійний обряд в індуїзмі для вираження пошани Богу). Знімати на території було заборонено, але пройтися територією ми змогли. Храм належить одній сім’ї. Змії, як нам сказали, є, але вони бояться шуму та людей, тому ховаються.
На території декілька будівель, доріжки у джунглях і декілька водойм.
В домі нас чекав дядько Babu Chandran – дуже приємна людина, цікавиться подіями у світі, багато розповідав нам про Індію.
Живе тут дуже життєрадісна 84-річна бабуся Kamalashi та жіночка Suja, що допомагає по господарству, яка для родини вже як член сім’ї.
Ми скуштували найменші бананчики та найбільший фрукт в світі – Джекфрут. Дізналися, що банани завжди зрізують зеленими і вони достигають не на дереві.
Ввечері прогулялися селом.
Побачили де «росте гума» і як її заготовляють із соку гевеї (каучукового дерева). Чоловік зрізав кору і білий сік стікав у посудину. Потім сік відстоюють і довго сушать у печах. Жителі продають суху гуму за 100 рупій/кг (1,5$) на промислові потреби.
А ще був вечір, коли нас водили в гості до різних родичів і ми відчули себе як на виставці. Дивний народ – індуси, в гості ходять на 5 хвилин і радіють іноземцям, яких не знають, в тому числі на весіллях, де збирається більше 500 людей.
Фестивальний сезон відкритий
9 грудня ми поїхали у храм Sree Poornathrayeesha Temple, де проходить масштабний тижневий фестиваль. На територію храму щодня приводять 15 слонів, які мирно жують листя і спостерігають за людьми, які їх постійно фотографують.
Ці тварини нас вразили – мирні, величезні і дуже гарні, у порівнянні з деякими українськими зоопарками.
В різних кутках храму відбуваються вистави із барабанами, танцями артистів, монологи, пісні колективів. Найголовніші заходи починаються після 22.00 – вистави театру Катакалі. Шкода, що ми не могли так на довго затриматися. Транспорт працює до 21, і на той ми не встигли 🙂 Добиралися рікшею.
Навколо храму відбувається свято для індійського шлунка та українського ока. Ми спробували сік із цукрової тростини із лаймом та імбирем – дуже смачно.
Поки ви читаєте цей пост, ми збираємося охолоджуватися у гірському регіоні Мунар, де знаходяться найвищі чайні плантації. Пишіть коментарі і поширюйте статтю!
Побачимося!
аювердичні ліки – це диво-теа, бо всі в Україні хочуть лікуватись ефективно.якщо такий кльовий ефект від індійських ліків -то чи можна їх можливо поштою сюда надсилати чи дорого це?)
Дарина, завтра-післязавтра плануємо надсилати посилку в Україну, можеш вибрати в інеті щось, що тобі подобається, сьогодні постараюсь купити. Тут можна брати шампуні, креми, кокосову олію, є таке масла алми… http://www.soblakami.ru/indiyskaya-kosmetika Подивись тут розповідь. Напиши на фб, що б хотілось.
слухай, слони – це моя любов, просто – неймовірні фотки!!
Джекфрут хоть вкусный? Бананчики маленькие смешные)
Його їдять не стиглим – готують страви, то смак чимось нагадує картоплю, а стиглий ми ще не пробували, бо не сезон.
там, где Храм – я сразу подумал – ночной клуб или дискотека)
Ти ще не їздив в місцевому автобусі! Тут світломузика біля ікон-зображень богів і основне – це звукова система з підсилювачами. Як на дискотеці 🙂
Шкода фото без звуку))
Слышала интересную мысль, которую разделяю. Приболев в чужих краях, лучше лечиться местными лекарственными травами, так как они вбирают в себя энергию и силу своей земли, во власти которой вы находитесь, они как бы помогают акклиматизироваться и стать “своими”. Ваша история тому подтверждение!
Храм. Не буду оригинальной, но такая праздничная иллюминация и меня ввела в заблуждение, с религиозным заведением – в нашем понимании- никаких пересечений…хотя, возможно, они этим и берут, красиво и не обещает ничего угнетающего, почему бы не зайти )) по ощущениям, как дом культуры, он же клуб в каком-нибудь селе ))
Слоны. Красивые. Индия без слонов, такое разве может прийти в голову?!
Фрукты поразили. Жаль, запахи блог не передаёт )) но слюнки мы таки пустили ))))
Забыла о практичном вопросе, консультация врача (в аптеке) была бесплатной, платной или, скорей всего, входила в стоимость лекарств?
[…] побачили так близько слонів. Про це можна почитати у фотощоденнику. На фестивалях можна безкоштовно відвідати справжні […]